Продовольчій безпеці України ніщо не загрожує: країна буде з хлібом

Хоча експерти й погіршують прогнози врожайності зернових, продовольчій безпеці країни ніщо не загрожує. Як і нашим експортним перспективам. Більшість посівів озимих – у хорошому стан, а у другій половині квітня та у травні ситуацію з посухою мають врятувати дощі. Таку думку висловив завідувач сектору економічної аналітики “Укрінформу” Владислав Обух. Повідомаляє “UA-Independent, пише agronews.ua.

Відсутність у ґрунті запасів вологи – нині найбільший головний біль для українських аграріїв. Зважаючи на те, що “весняний день рік годує”, мабуть, навіть більший, аніж коронавірус та пов’язані з ним проблеми. Удар посухи подвійний – бо й на вегетації озимих культур негативно позначається, і сівбі ярих неабияк заважає. Поодинокі дощі та весняний сніг у деяких регіонах ситуації не зарадили. Адже через доволі тривалий посушливий період довгоочікувана волога у прямому значенні йде “як у суху землю”. Утім, селяни рук не опускають.

Сподіваючись, що у другій половині квітня та у травні таки прийдуть дощі, які й озимі посіви врятують, і сходам та вегетації яровини посприяють.

А експерти – хоча й погіршують попередні прогнози – заспокоюють: і цього року матимемо удосталь збіжжя і для себе, і на продаж…

Переважна більшість посівів озимих – зокрема, пшениці – у хорошому стані. Восени встигли зміцніти, взимку ні від морозів, ні від хвороб не постраждали. За окремими винятками – коли на деяких полях через допущені селянами агротехнічні помилки озимина перепріла. Але загалом нестача вологи у ґрунті, безперечно, позначиться на продуктивності українських ланів. Тож рекордної врожайності у масштабах держави цього року не матимемо. Проте, й неприємних “антирекордів” не буде. Це, певно все, що має заспокоїти людей, котрі особливо не цікавляться аграрною сферою. Для тих же, кого ця тема “зачіпає” більше, трохи цифр і подробиць.

1. Згадаємо осінні проблеми

Торік озимими зерновими культурами в Україні засіяли майже 9 мільйонів гектарів. Найбільше – пшениці – 6,4 мільйона га. І, як пригадують експерти, спочатку ніщо не віщувало проблем із сівбою. У липні в більшості регіонів пройшли рясні дощі. З одного боку, це дещо пригальмувало збиральну кампанію, з іншого – здавалося б, гарантувало сприятливі умови для ранніх посівів озимини. І дехто з аграріїв устиг посіяти ріпак ще в першій декаді серпня. Проте, надалі ситуація змінилася. В середині серпня запаси вологи у верхніх шарах ґрунту в центральних, південних і південно-східних областях були вже недостатніми або майже вичерпалися. А у вересні, коли прийшов час сіяти озиму пшеницю, слабо зволоженими або й сухими були площі майже по всій країні. Що заважало не лише сівбі озимих, а й внесенню добрив і підготовці ґрунту на зяб. Тому багато селян вирішили переглянути плани щодо структури посівів на користь яровини – сподіваючись, що до весни ґрунт накопичить достатньо вологи. Дехто ж з аграріїв ризикнув перенести сівбу на жовтень (посіви могли не встигнути розвинутися до ранніх морозів). Але в результаті – такі господарники виграли.

2. Безсніжна і тепла зима

Минула зима була на 3–5°С вищою за середню багаторічну норму. Крім того, у більшості регіонів країни взагалі не було снігового покриву. І поодинокі опади ситуацію не виправили. Бо, як правило, сніг лежав на ґрунті не більше кількох днів. І навіть та волога, яка залишалася після його танення, погано всотувалася у землю, вивітрювалася та висихала. І це – за підвищеного температурного режиму, що навіть призводило до відновлення вегетації озимих. Зокрема, у грудні. Це – неабияка загроза для рослин, якби, не дай Боже, ударили сильні морози. На щастя, їх не було. Тож озимі перезимували більш-менш успішно. Не вплинули на них і приморозки, які час від часу лякали у березні та навіть на початку квітня. Адже ґрунт не промерзав на глибину кущіння.

Інша справа, що багато площ були ослаблені через проблеми з вологою під час осінньої сівби. Але якраз завдяки лагідній зимі і ці посіви не постраждали. Бо упродовж майже всього зимового періоду рослини не відчували негативної дії низьких температур і – особливо на площах із помірними показниками вологи у ґрунті – мали змогу відновлювати процеси життєдіяльності. Таким чином, надолужуючи втрачене у період осінньої вегетації. Особливо це пішло на користь пізнім посівам озимини, на значній частині яких уже взимку рослини досягли фази кущіння. Лише в окремих господарствах відбулося незначне локальне випрівання озимини, яка переросла через ранню сівбу. А також через перевищення норми висіву насіння – що призвело до загустіння площ. Аграрії пояснюють це якраз несприятливими умовами (відсутністю запасів продуктивної вологи) у вересні. Аби підстрахуватися, озиму пшеницю подекуди сіяли із перевищенням норм.

3. Бездощова і нестабільна весна

Незважаючи на нестачу вологи, навесні озимі посіви активно пішли в ріст. Проте, надалі вегетація уповільнилася – через те, що у березні та на початку квітня країна знову залишилася без дощів.Це негативно позначилося і на перспективах ярого клину. За даними Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, цього року основними ярими культурами планують засіяти 15,26 мільйонів гектарів. Це на 300 тисяч гектарів більше, ніж торік. При цьому аграрії знову планують збільшити частку кукурудзи і соняшнику (які найбільше виснажують ґрунт) у структурі посівів ярої групи. Натомість площі під ячменем, соєю і цукровими буряками будуть меншими.

Зате є приємна новина для поціновувачів гречки – через дефіцит і стрімке зростання вартості цього “стратегічного” продукту селяни вирішили суттєво збільшити площі під культурою. Із 69 тисяч гектарів торік до 105 тисяч – у 2020-му. Тож, за прогнозами, валовий збір цієї культури на 40-41% перевищить минулорічні показники. Але й це також значною мірою залежатиме від вологи. І якщо наприкінці квітня та у травні йтимуть дощі, суттєвого “неврожаю” жодної з основних зернових і олійних культур в Україні не буде. Валовий збір зернових, за прогнозами, зменшиться лише на 5-6 %, олійних – 6-7%, що в межах “звичних” коливань.

Із хлібом і до хліба? Експертні прогнози“

Через нестачу вологи ми переглянули прогноз виробництва зерна у 2020/21 маркетинговому році на 2,4% у порівнянні із попередньою оцінкою, – розповідає в коментарі Укрінформу заступник директора компанії “ПроАгро Груп” Марія Колесник, – Наразі прогноз становить 70,9 мільйонів тонн зерна (проти 75,07 тонн торік– Ред.). Таким чином, у порівнянні із попередньою оцінкою ми зменшили прогноз виробництва зерна в Україні на 1,7 мільйона тонн або на 2,39%.

Зокрема, Прогноз виробництва пшениці зменшено на 2,76% (-723,9 тисяч тонн), ячменю – на 12,05% (-1,032 мільйона тонн). Таке суттєве зменшення виробництва ячменю пов’язане із очікуваним скороченням посівних площ під цією культурою – на 300 тисяч гектарів”. При цьому експерт нагадує, що “в ідеалі”, з огляду на таку зволоженість ґрунту, оптимальні строки сівби цієї культури уже позаду. А у багатьох регіонах лише починають сіяти ярий ячмінь, перед тим кинувши усі сили на пшеницю. За таких обставин посіви ярого ячменю, швидше за все, скорочуватимуть. Натомість збільшуються площі під горохом. Тож прогнози щодо валового збору цієї культури ще можуть (позитивно) змінитися. А ось виробництво олійних культур цього року, ймовірно, скоротиться із 23,86 мільйонів тонн до 22,28 мільйонів. Таким чином, валовий збір зернових і олійних культур, які є основою нашого аграрного експорту, за прогнозами ПроАгро, складе 93,18 мільйона тонн.

Загалом же, за оцінками експертів, жодних загроз продовольчій безпеці україни у наступному маркетинговому році (з 1 липня) немає. Водночас експортний потенціал зменшиться. “Ми очікуємо майбутнього сезону експорт зерна на рівні 52 мільйонів тонн проти 56,6 мільйонів тонн цього року. Із них пшениця становитиме 17 проти 20,2 мільйонів тонн, ячмінь – 3,85 проти 5,1 мільйонів тонн, натомість експорт кукурудзи збережеться на нинішньому рівні – 30,3 мільйона тонн”, – прогнозує Марія Колесник.

А ось аналітики Української зернової асоціації (УЗА) у квітневому звіті навпаки покращили свій попередній прогноз. За даними УЗА, у 2020/2021 маркетингового році Україна збере 94 мільйони тонн зернових і олійних культур (проти 98 мільйонів тонн торік). При цьому, їх експорт становитиме 57,2 мільйона тонн (у цьому маркетинговому сезоні очікується 60 мільйонів тонн). Прогноз урожаю та експорту пшениці в майбутньому маркетинговому році не зазнав змін: йдеться про 25,8 та 18 мільйонів тонн відповідно.

Нагадаємо, торішній урожай пшениці був рекордним в новітній історії України – 28,2 мільйонів тонн, а експорт у 2019/2020 МР сягне 20,2 мільйонів тонн. А ось кукурудза за сприятливих умов цьогоріч узагалі може порадувати наших аграріїв. За прогнозами УЗА, валовий збір цієї культури сягне 36,8 мільйонів, а експорт – 30 мільйонів тонн. Таким чином, Україна в 2020/21 маркетинговому році може побити цьогорічний рекорд, коли торік восени зібрали 35,2 мільйона тонн, а до липня планують експортувати приблизно 28,5 мільйонів.

“Дещо нижчий прогноз щодо врожаю зернових та олійних у 2020 році у порівнянні з поточним сезоном не змінює висхідного тренду останніх трьох років, коли Україна збирала врожай понад 90 мільйонів тонн. В середньостроковій перспективі валовий збір зернових і олійних в Україні наближатиметься до показника 100 мільйонів тонн і зростатиме”. – переконані в Українській зерновій асоціації.

На найближчі дні синоптики прогнозують дощі у деяких регіонах України – зокрема, на сході. Після Великодня дощова погода пошириться на всю країну. Водночас до кінця місяця обіцяють доволі низькі як для квітня температури. Вночі – подекуди із заморозками. Що також не сприятиме активній вегетації озимих культур і може негативно позначитися на сходах яровини.

Запис Продовольчій безпеці України ніщо не загрожує: країна буде з хлібом спершу з’явиться на AgroNews.

Powered by WPeMatico